Сьогодні, у день скорботної пам’яті про трагічні події 11 вересня, ми зібралися на молитву, яку очолив о. Роман Бобесюк, за всіх невинних жертв терористичного акту. У тиші молитви наші серця відкрилися не лише для тих, хто загинув у Нью-Йорку понад двадцять років тому, але й для всіх, чиє життя було несправедливо і жорстоко відібране.
Ми згадали у молитві і невинно вбиту Ірину Зарицьку, молоду дівчину з України, яка шукала миру та безпеки, але зустріла смерть від руки насильника. Її життя стало символом крихкості людської долі, але також — нагадуванням про цінність кожної людини в очах Божих.
Ми молилися за всіх, хто загинув у війні, що триває в Україні та в інших куточках світу. Кожна пролитa сльоза, кожен загублений голос, кожна зранена душа — це крик до Бога, Який є справедливістю, милосердям і любов’ю.
Ці різні трагедії поєднані одним: невинне страждання кличе нас до глибшої віри, до надії, яка виходить за межі смерті, і до любові, яка сильніша за будь-яке зло. Молитва сьогодні стала для нас мостом між минулим і сучасним, між болем і надією, між смертю і воскресінням.
Нехай Господь, Який є Богом життя, прийме душі всіх загиблих у Свої обійми, а нам дарує силу бути носіями миру й правди у світі, де ще так багато несправедливості та болю.